Міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога виступив на 45-тій щорічній конференції Японського атомного промислового форуму в Токіо (JAIF). Цей захід є одним з найбільших у світі зібранням, присвяченим обговоренню проблем ядерної безпеки. Цьогоріч близько тисячі експертів дискутують навколо майбутньої енергетичної політики Японії в контексті аварії на Фукусімі, а також стосовно підвищення рівня безпеки атомних електростанцій.
У своєму зверненні Віктор Балога висловив вдячність світовій спільноті, особливо Японії, за наукову, технічну, фінансову та гуманітарну допомогу в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В 1991-1996 роках Японія профінансувала масштабну програму медичного обстеження дітей. Крім того, було здійснено оцінку психологічного ефекту аварії на ЧАЕС та її наслідків на здоров´я людини. Проведені дослідження показали, що соціальні та психологічні наслідки катастрофи в Чорнобилі слід розглядати поряд з впливом дози опромінення.
Міністр підкреслив, що завдяки міжнародній підтримці Україна разом зі світовою спільнотою виконає взяті зобов´язання і в 2015 році завершить будівництво нового безпечного конфайнменту, що накриє четвертий енергоблок Чорнобильської станції, та сховища відпрацьованого ядерного палива.
В.Балога зазначив, що ретельний аналіз заходів, які були вжиті владою у перші роки після аварії, дозволив виділити як позитивний, так і негативний досвід зробленого. Вибух в Чорнобилі вплинув на еволюцію атомної енергетики. Населення та парламент України виступили за мораторій на зведення нових атомних блоків, недобудовані - були законсервовані. В депресії атомна енергетика перебувала сім років, в 1993-му – заборону скасували.
Цьому сприяв дефіцит електроенергії в країні та пом´якшення суспільних настроїв щодо поновлення роботи АЕС. За роки незалежності було досягнуто значний прогрес у підвищенні ефективності та безпечності експлуатації станцій.
В.Балога зазначив, що за об´ємами виробництва електроенергії українські атомні станції посідають восьме місце у світі. Стратегія розвитку паливно-енергетичного комплексу України до 2030 року передбачає підтримку частки виробництва електроенергії на АЕС на рівні 50%.
Урядовець додав, що в найближчі роки на Хмельницькій атомній станції планується добудувати 2 блоки потужністю 2 млн. кВт. Аварія на АЕС у Фукусімі не вплинула на плани розвитку, а лише ще раз підтвердила пріоритет безпеки. На даному етапі Україна не може відмовитися від використання атомної енергетики. Водночас уроки Чорнобильської катастрофи та новітній досвід Фукусіми зобов´язує дуже відповідально ставитися до подібних технологій, - зазначив Віктор Балога у своєму виступі.
Прес-служба МНС
На митні склади проммайданчика Чорнобильської АЕС поступила перша партія, 149 тонн металоконструкцій, призначених для центрального сегменту Арки першого підйому. Конструкції виготовлені на італійському заводі "Чимолаі" і доставлені в Україну залізничним транспортом.
Міністр МНС Республіки Казахстан Володимир Божко, голови комітетів та департаментів МЧС РК у супроводі голови Державного агентства з управління зоною відчуження Володимира Холоши відвідали м. Прип’ять, побували на оглядовому павільйоні об'єкта «Укриття», зустрілися з генеральним директором ДСП ЧАЕС Ігорем Грамоткіним і представниками адміністрації станції, обговоривши ряд питань подальшої співпраці. У ексклюзивному інтерв'ю журналістам інформаційного відділу ЧАЕС Володимир Божко підкреслив:
— Спершу я хочу підвести деякі підсумки роботи за проектом ПЗУ за 2011 рік. Рік виявився дуже успішним. По-перше, завершений проект з протипожежного захисту об'єкта «Укриття» (СППЗ). Немає сенсу зайвий раз пояснювати, наскільки це важливо. Скажу лише, що в даний час завдяки реалізації СППЗ рівень безпеки ОУ значно зріс. По-друге, завершений і зданий Замовникові проект інтегрованої автоматизованої системи контролю ОУ. Цей проект унікальний, оскільки встановлені системи дозволяють у режимі реального часу вести контроль цілого ряду параметрів «Укриття» — нейтронного потоку, радіаційної обстановки, сейсмічної складової та ін.