3–6 серпня на базі Чорнобильської АЕС відбулися експертні місії МАГАТЕ за темами «Досвід поводження з високоактивними радіоактивними відходами, що утворюються під час поводження з відпрацьованим ядерним паливом» та «Процес управління підрядником» у рамках проєкту технічного співробітництва з МАГАТЕ UKR3003.
Для роботи МАГАТЕ запросило досвідчених експертів у зазначених галузях: незалежного експерта, який брав активну участь у розробці ПОМ, доктора Норберта Молітора, колишнього віце-президента компанії «Ontario Power Generation» (Канада) пана Кіта Момбуркетта та директора департаменту з поводження з відпрацьованим ядерним паливом компанії «Ontario Power Generation» пана Вільяма Харланда Вейка.

Довідково.

Експерти з Канади є представниками найбільшої в цій країні енергогенеруючої компанії «Ontario Power Generation» (OPG). Сумарна потужність генеруючих об’єктів OPG становить понад 21 000 мегават, що робить її одним із найбільших виробників електроенергії в Північній Америці. Енергогенеруючі об’єкти включають 3 атомні електростанції, 5 теплових електростанцій, 65 гідроелектростанцій. OPG управляє 3 об’єктами для тимчасового зберігання ядерних відходів, утворених 20 ядерними реакторами компанії:

Західне сховище ядерних відходів (ЗСЯВ)
У ЗСЯВ зберігаються всі низько- та середньоактивні ядерні відходи від експлуатації 20 ядерних реакторів OPG, включаючи ті, що орендуються компанією «Брюс Пауер» (Bruce Power). Крім того, установка забезпечує сухе зберігання палива для реакторів станції «Брюс» (Bruce).
У червні 2009 р. було завершено в межах бюджету та графіка будівництво Будівлі 11 для зберігання низькоактивних відходів. Кожні два роки на майданчику ЗХЯО будується по одній будівлі для зберігання низькоактивних відходів від атомних станцій Дарлінгтон, Пікерінг та Брюс.

Дарлінгтонське сховище ядерних відходів (ДСЯВ)
Дарлінгтонське сховище ядерних відходів забезпечує сухе зберігання палива для дарлінгтонських ядерних реакторів. Об’єкт було введено в експлуатацію у 2007 р. для забезпечення зберігання приблизно 500 контейнерів для сухого зберігання. Нові будівлі сховища будуть зведені, коли знадобиться додаткове місце для зберігання; така потреба виникає кожні п’ять–сім років.

Сховище ядерних відходів Пікерінг (СЯВП)
СЯВП забезпечує сухе зберігання палива для ядерних реакторів станції Пікерінг з 1994 року.
OPG додає другий етап до свого існуючого сховища відходів Пікерінг на майданчику атомної станції Пікерінг. Додаткові потужності для зберігання відпрацьованого палива необхідні для підтримки подальшої експлуатації станції. На цьому другому етапі буде використовуватися процес сухого зберігання — перевірена, безпечна та затверджена регуляторними органами технологія, яка застосовується на станції Пікерінг з 1994 року.

Одним із принципів діяльності OPG є планування майбутнього виведення ядерних установок з експлуатації та довгострокового поводження з ядерними відходами. OPG переконана, що важливо забезпечити, щоб майбутні покоління не несли витрати за сьогоднішню експлуатацію. OPG щорічно вносить внески до спеціальних фондів, призначених виключно для виведення з експлуатації та довгострокового поводження з відходами. З 2008 р. OPG накопичила загалом 9 млрд $ для цих цілей.
OPG є власником і ліцензіатом Глибинного геологічного сховища (ГГС). Проект Глибинного геологічного сховища (ГГС) для низько- та середньоактивних відходів на території майданчика Брюс отримав підтримку громадськості у 2005 р. і зараз проходить етап ретельної екологічної експертизи. 1 січня 2009 р. було підписано контракт з Організацією з поводження з ядерними відходами (NWMO) щодо управління цим проєктом від імені OPG.

Під час проведення місій експерти МАГАТЕ були проінформовані про існуючу схему поводження з високоактивними відходами (ВАВ) на майданчику Чорнобильської АЕС, а також про структуру управління проектами міжнародної технічної допомоги (МТП), які реалізуються під керівництвом ГУП ПОМ та ГУП СЕ. У свою чергу експерти МАГАТЕ надали інформацію щодо питань поводження з ВАВ, що утворюються під час поводження з відпрацьованим ядерним паливом, а також поділилися досвідом реалізації великих проєктів з будівництва інфраструктури виведення з експлуатації (СВЯП «сухого типу», заводів з поводження з РАВ) як у Канаді, так і в Європі. Також обговорювалися проблеми управління контрактом, пов’язані зі здійсненням контролю за змінами в проектно-будівельних роботах.
За результатами роботи ЕМ експертами будуть розроблені рекомендації щодо вдосконалення структури управління будівельними контрактами та схеми поводження з ВАВ на ЧАЕС.