
У цьому переконаний новий директор станції Сергій Тараканов. Він наголошує: навіть якби на підприємстві не було укладено Колективного договору, зарплати все одно треба було б підвищувати, аби утримати персонал. Однак наявний бюджет не дає для цього можливості. Понад те, за такого фінансування, як зараз, ЧАЕС уже за кілька років може повністю зупинити свою роботу. А це не той об'єкт, на який можна просто повісити замок. Про причини нинішньої ситуації, можливі способи її вирішення та взаємодію з профспілкою – наша розмова.
– Напередодні 40-х роковин аварії на ЧАЕС станція перебуває у фокусі уваги. Які меседжі ви вважаєте потрібно насамперед винести на широке обговорення?
– Необхідно нагадати, які цілі щодо дотримання ядерної безпеки стоять перед підприємством. Треба роз'яснювати, що ЧАЕС – це не лише зруйнований 4-й енергоблок і конфайнмент над ним. Це також достроково зупинені три інші блоки. Значну частину робіт на них уже виконано: 21 тисячу паливних збірок переміщено до сховища відпрацьованого ядерного палива № 1 – найбільшого у світі такого типу.








